Подорожчання електроенергії активізує протестний рух у Вірменії

thumbnail of 2015-06 Electricity Fee and Protests in Armenia EESRI-C-UKR

Вірменський експерт аналізує ситуацію навколо непрозорого формування тарифів на електроенергію і можливі наслідки для активізації протестного руху в країні. Стаття вперше опублікована фондом The Jamestown Foundation у журналі Eurasia Daily Monitor 12 червня 2015 р. (англійською); друкується з дозволу автора; переклад українською EESRI.org. (PDF) Армен Григорян  

Ризький саміт: наслідки для Східного партнерства

thumbnail of 2015-05 Riga Summit Implications for Eastern Partnership PB-UKR

Ризький саміт Східного партнерства відбувся на тлі традиційно високих очікувань і, як наслідок, певних розчарувань. Чи були виправданими надії східних сусідів ЄС, і чи такими вже слабкими є насправді результати саміту; якими будуть їх наслідки для майбутнього Східного партнерства, що постало перед низкою викликів – аналізу цих питань присвячений даний матеріал. (PDF)

Вихід Росії з ДЗЗСЄ: наслідки для безпеки Східної Європи

На прохання East European Security Research Initiative, експерти з Грузії, Латвії, Молдови, Словаччини та України прокоментували вихід Росії з Договору про звичайні збройні сили в Європі та наслідки цього кроку для безпеки регіону. (PDF) Марек Ленч, Александру Постіке, Корнелій Какачія, Самуель Года, Раймонд Рубловскіс, Олександр Титарчук

Чи може створення армії ЄС зміцнити безпеку Східної Європи?

На прохання East European Security Research Initiative, експерти з Грузії, Латвії, Молдови, Словаччини та України прокоментували пропозицію президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера щодо створення армії ЄС, з точки зору національних інтересів та безпеки країн Східної Європи. (PDF) Раймонд Рубловскіс, Олександр Титарчук, Корнелій Какачія, Александру Постіке, Самуель Года, Максим Хилько, Марек Ленч

Мінська угода – 2: тактичний компроміс за умов стратегічної невизначеності

Нова мінська угода від 12 лютого 2015 р. більш вигідна для Росії, аніж попередня, втім її підписання вказує на потребу в компромісі всіх учасників переговорів. Ні Україна, ні Росія не були цілком задоволені документом, але мали вагомі причини погодитися на нього. Німеччина та Франція мали власні мотиви активно сприяти укладанню угоди, попри відсутність впевненості в її імплементації. (PDF)

Бачення Москвою ролі та місця ОБСЄ в урегулюванні кризи в Україні

РФ продовжує активно використовувати потенціал ОБСЄ для досягнення власних цілей в рамках конфлікту в Україні. Накопичений Організацією досвід щодо здійснення «звичного» для неї кризового менеджменту з деескалації конфліктів, орієнтованого на їх «замороження», відповідає стратегічним намірам Кремля. (PDF)